Цей сайт ( якщо можно його так назвати ) присвячений проблемі Кудіна А.А. та Кудіної С.В. . Продовжуючи викривати дії Бориспільського правосуддя, хочу звернути Вашу увагу, на те як Бориспільський суд не визнає та не виконує норми законів про підсудність кримінальних справ, на прикладі справи Кудіна А.А. та Кудіної С.В.
06.09.2012 року справа надійшла до Бориспільського суду від прокуратури Київської області, але при визначенні підсудності прокурор повинен був керуватись статтями 37,39 КПК України (1960) , то му що справа відносно Кудіна А.А. була порушена прокурором Київської області , а всіх інших учасників була порушена СВ податкової міліції Київської області, особисто Явоном А.В.. Правда до того була справа фактова, яка порушувалась у місті Бориспіль, але "злочини" які описуються в постанові про порушення кримінальної справі так не знайшли фактичного підтвердження в інших постановах про порушення кримінальних справ. А в постанові про порушення кримінальної справи зовсім не написано де , хто, що робив, відносно постанови що до інших учасників кривосуддя в Бориспільському судді фігурують м. Бровари та м.Переяслів -Хм. , а фіктивне слідство закінчувалось і розпочиналось відносно всіх учасників у м.Києві , бо відповдно рішення суду справа від 15.02.2011 року не була зареєстрована в Єдиному облуку злочинів, та не було внесено записів до книги обліку злочинів, тобто застосовувати статтю 39 КПК України ( в частині "справу розглядає той суд, врайоні діяльності якого було порушено кримінальну справу") не може буди виконано оскільки: по-перше справа відносно всіх осіб порушувалась у м.Києві і подруге є докази які підтврерджують відсуність реєстрації справи і самих злочинів, навіть і тих відносно яких були порушені справи в м.Києві.
Тобто, постає питання як взагалі Бориспільський суд міг розглядати цю справу порушуючи Закон України "Про судоустрій істатус суддів" та Кримінально-процесуальний кодекс .
До речі знаходячись в СІЗО № 13 писав стосовно цього питання Голові Апеляційного суду Київської області але відповіді немє досі. Навпено вивчають творчу діяльність певних суддів.
Всі знову будуть говорити: "... такого не може бути!"
А у нас є!
Комментариев нет:
Отправить комментарий