Незатверджений обвинувальний висновок

Незатверджений обвинувальний висновок , тобто на висновку не маэ печатки прокуратури області і суддя не має права розглядати цю справу в суді,  але він її слухаї  близько двох років.

Крім  того  слі зазначити , що  на обвинувальному висновку  не має печатки , що говорить про те, що справа не зареєстрована навіть в книгах обліку  прокуратури. Справу  направили на розгляд  в Бориспільський суд  з порушенням підсудності , тому що Бориспільський прокурор Ульмер М. дуже  в гарних стосунках с прокурором Лушером , як зазначає "Прокурорська правда"

До речі ось як повиненна виглядати перша сторінка обвинувального висновку ( і печатка є і всі докази по справі вказані чітко), а не так як у нас одні приводи та привіди.

А  ось рішення суду яким зазначено , як потрібно затверджувати обвинувальні висновки

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого суддіБоголюбської Л.Б.,

суддів Дзюбіна В.В., Осіпової Л.О.

за участю прокурора Ємця А.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, що брав участь у попередньому розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року.

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, повернута зі стадії попереднього розгляду прокурору Дніпровського району м. Києва в порядку ст. 249 - 1 КПК 1960 року для доопрацювання.

Повертаючи кримінальну справу прокурору зі стадії попереднього розгляду на підставі ст. 249 - 1 КПК України 1960 року, суддя зазначив, що при перевірці справи з обвинувальним висновком прокурором були суттєво порушені вимоги ст. 228 - 232 КПК України 1960 року, зокрема, обвинувальний висновок належно прокурором не затверджений, оскільки в правому верхньому куті документу зазначено слово « затверджую» та посада особи - прокурор Дніпровського району м. Києва старший радник юстиції М.Г.Іванець, проте далі стоїть підпис невідомої особи, прізвище якої не зазначено, та вказана не зрозуміла дата і цей підпис не посвідчений печаткою районної прокуратури відповідно до положень п. 9.5.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора України № 18 від 01.04.2010 року. Крім того, в постанові зазначено, що в матеріалах справи відсутній належний право установчий документ щодо особи обвинуваченого, а також, на думку суду, дії ОСОБА_1 охоплюються єдиним умислом і для зазначеної в обвинувальному висновку кваліфікації потребують додаткової аргументації.

В апеляції прокурор, який брав участь у попередньому розгляді справи, просить постанову судді скасувати, кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що суддею не наведено істотних порушень норм кримінально - процесуального законодавства, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду, оскільки органом, який проводив досудове слідство по справі було встановлено місце проживання ОСОБА_1. а, крім того, затвердження обвинувального висновку гербовою печаткою прокуратури Дніпровського району м. Києва не передбачено п.1 ст. 229 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав апеляцію і вважав постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 249 - 1 КПК України 1960 року суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщо прокурором були суттєво порушені вимоги статей 228 - 232 КПК України 1960 року, для усунення виявлених порушень.

Як убачається з матеріалів справи ( а.с. 130 - 137), в правому верхньому куті документу, який названий обвинувальний висновок, зазначено слово «затверджую» та посада особи районної прокуратури - прокурор Дніпровського району м. Києва старший радник юстиції Іванець М.Г. Перед словом « Прокурор» стоїть незрозумілий знак у виді вертикальної риски, а далі стоїть підпис без зазначення прізвища особи, яка цей підпис вчинила. На місці, де має розташовуватися дати затвердження обвинувального висновку, стоїть цифра « 6» , нерозбірливе слово, яке має означати місяць, та друкована дата 2012.

Згідно до вимог ст. 229 КПК України 1960 року повноваженнями затвердити обвинувальний висновок або прийняти інше, передбачене цією статтею рішення, наділені прокурор або його заступник.

Відповідно до п.9.5.1. Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом виконувача обов'язків Генерального прокурора України № 18 від 01.04.2010 року засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки.

Проте, наявний в матеріалах справи документ - обвинувальний висновок, - затверджений невідомою особою і не містить печатки прокуратури Дніпровського району м. Києва, якою б був посвідчений цей підпис, що викликає сумнів щодо належності вказаного підпису особі, яка має право на прийняття рішення про затвердження обвинувального висновку.

З огляду на викладене, суддя відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 237 КПК України 1960 року, з'ясовуючи питання щодо відповідності складеного обвинувального висновку вимогам Кримінально - процесуального Кодексу, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність повернення кримінальної справи прокурору для усунення виявлених порушень, оскільки обвинувальний висновок прокурором не затверджений.

Твердження апелянта про те, що постанова судді є незаконною, так як наведені доводи не є суттєвим порушенням кримінально - процесуального закону і не перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог п. 12 ч.2 ст. 370 КПК України 1960 року істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування вироку, визнається не затвердження обвинувального висновку прокурором.

Що стосується інших доводів прокурора, який брав участь у судовому засіданні на стадії попереднього розгляду, про підстави направлення справи прокурору, зокрема, не встановлення слідчим місця реєстрації та проживання ОСОБА_1, недостатність даних, які характеризують особу обвинуваченого, то такі посилання у постанові судді взагалі відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів не убачає підстав для задоволення апеляції прокурора, який брав участь у судовому засіданні на стадії попереднього розгляду справи, та скасування постанови судді, як про це апелянт просить у своїй апеляції.

Разом з тим, колегія суддів уважає, що в порядку ст. 365 КПК України 1960 року з мотивувальної частини постанови підлягають виключенню посилання на те, що обставини скоєння злочину, викладені у постанові про порушення кримінальної справи, не відповідають викладеним в обвинувальному висновку, а також, що дії ОСОБА_1 охоплюються єдиним умислом і для зазначеної кваліфікації потребують додаткової аргументації, оскільки ці дані можуть бути підставами для повернення кримінальної справи зі стадії попереднього розгляду на додаткове розслідування відповідно до вимог ст. 246 КПК України 1960 року, тоді як таке питання судом не вирішувалося.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України 1960 року постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 5 жовтня 2012 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, прокурору Дніпровського району м. Києва для усунення виявлених порушень змінити, виключивши з мотивувальної частини постанови посилання на те, що обставини скоєння злочину, викладені у постанові про порушення кримінальної справи, не відповідають викладеним в обвинувальному висновку, а також, що дії ОСОБА_1 охоплюються єдиним умислом і для зазначеної кваліфікації потребують додаткової аргументації.

В решті цю постанову залишити без зміни.

С У Д Д І:

_________________ ___________________ ___________________

Боголюбська Л.Б. Дзюбін В.В. ОсіповаЛ.О.

Справа №11/2690/2694/2012 Категорія КК: ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 186

Головуючий у першій інстанції Чаус М.О.

Доповідач Боголюбська Л.Б.